Головне управління Державної фіскальної служби в Миколаївській області розглянуло лист товариства «….» про надання податкової консультації щодо віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, визначених на підставі рахунку від ТЕЦ, і прирівняти постачання теплової енергії до послуги та повідомляє наступне.
Під постачанням послуг, відповідно до підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – Кодекс) розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
Разом з цим, підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу визначено, що постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
З метою застосування терміна «постачання товарів» електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром.
Поряд з цим, відповідно до частини десятої статті 1 Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон № 1875) комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Таким чином, постачання теплової енергії в розумінні Закону № 1875 відноситься до постачання комунальних послуг.
Стосовно включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, визначених на підставі рахунку, без отримання податкової накладної, то податкова консультація з зазначеного питання надана Вам ГУ ДФС у Миколаївській області листом від 08.09.2016 № 482/ж/10/14-29-12-01-10.
Поряд з цим, слід зазначити, що відповідно до пункту 44 підрозділу 2 розділу XX Кодексу платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл, зокрема, електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом. Разом з цим, платникам податку, які постачають товари/послуги, постачання яких має безперервний або ритмічний характер (постачання тепла, газу, електроенергії тощо), надано право складати раз на місяць зведені податкові накладні за такими операціями, з урахуванням усієї суми отриманих коштів протягом місяця (пункт 201.4 статті 201 Кодексу, та пункт 19 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року № 1307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 року за № 137/28267).
Тобто, визначення податкових зобов’язань та складання податкових накладних платниками, визначеними у пункті 44 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, передбачає надходження коштів від отримувача послуг. Тому, якщо рахунок, що виставляється платнику податку для оплати за фактично надані послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за умови сплати отримувачем послуг зазначеного рахунку, то такий рахунок для отримувача послуг є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної. Поряд з цим, нормами Кодексу не передбачено віднесення до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної суми податку на додану вартість у розмірі суми передплати, якщо така міститься у виставлених рахунках.