Єдиний податок четвертої групи: про порядок визначення мінімального податкового зобов’язання

опубліковано 06 лютого 2026 о 09:18 Розділ: Новини

Головне управління ДПС у Миколаївській області інформує платників податків про особливості нарахування мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Державна податкова служба України звернулася до Міністерства фінансів України з питанням щодо практичного застосування пункту 74 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу. Зазначеною нормою встановлено, що сума МПЗ, визначена відповідно до підпунктів 38¹.1.1 та 38¹.1.2 статті 38¹ Кодексу, не може бути меншою ніж 700 грн з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, - 1400 грн з 1 гектара.

У своєму зверненні ДПС України звернула увагу, що пункт 74 підрозділу 10 розділу XX Кодексу не містить прямої норми щодо коригування суми МПЗ залежно від кількості місяців фактичного володіння або користування земельною ділянкою. Такий підхід може призводити до порушення принципу рівності платників податків та до ситуацій подвійного оподаткування однієї і тієї самої земельної ділянки у разі переходу права власності або користування протягом календарного року.

Міністерство фінансів України, як центральний орган виконавчої влади, що формує державну податкову політику, за результатами розгляду зазначеного питання надало офіційну позицію.

Мінфін зазначив, що пунктом 74 підрозділу 10 розділу XX Кодексу встановлено мінімальний річний розмір МПЗ (не менше 700 грн з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, - 1400 грн з 1 гектара) на період з 01 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан. Водночас зазначена норма не змінює загальний порядок розрахунку МПЗ, визначений статтею 38¹ Кодексу.

Так, відповідно до підпункту 38¹.1.4 пункту 38¹.1 статті 38¹ Кодексу, МПЗ розраховується за фактичний період володіння або користування земельною ділянкою.

Крім того, пунктом 38¹.4 статті 38¹ Кодексу передбачено, що у разі переходу права власності або права користування на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) (далі – землекористувач) до іншого землекористувача протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ визначається:

для попереднього землекористувача - за період з 01 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис); 

для нового землекористувача - починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку; 

враховується у складі загального МПЗ кожного з таких власників або користувачів. 

Отже, граничний розмір МПЗ, встановлений пунктом 74 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, підлягає коригуванню пропорційно кількості місяців фактичного володіння або користування земельною ділянкою, які враховуються при визначенні суми МПЗ відповідно до статті 38¹ Кодексу.

ГУ ДПС у Миколаївській області рекомендує платникам податків враховувати зазначені роз’яснення при визначенні МПЗ та у разі необхідності звертатися за консультаціями до податкової служби.