Лист ГУ ДФС у Миколаївській області від 14.11.2016 № 3894/10/14-29-12-01-10

Головне управління ДФС у Миколаївській області розглянуло лист товариства «….» про надання податкової консультації щодо оподаткування податком на додану вартість послуг, наданих нерезиденту, за межами митної території України та повідомляє наступне.

Підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України від                2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - Кодекс) визначено, що об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Згідно підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу постачанням послуг є будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Пунктами 186.2 – 186.4 статті 186 Кодексу встановлені правила визначення місця постачання послуг.

Стосовно визначення поняття «рухоме майно» слід зазначити, що статтею 181 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV (далі – Цивільний кодекс) визначено поняття рухомих та нерухомих речей, яке відповідно до пункту 5.3 статті 5 Кодексу може бути використано в межах тлумачення застосування статті 186 Кодексу. 

Згідно з частиною другою статті 181 Цивільного кодексу рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Підпунктом 186.2.1 пункту 186.2 статті 186 Кодексу визначено, що місцем постачання послуг, пов’язаних з рухомим майном, є місце фактичного постачання послуг. До таких послуг належать:

а) послуги, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг;

б) послуги із проведення експертизи та оцінки рухомого майна;

в) послуги, пов'язані із перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання;

г) послуги із виконання ремонтних робіт і послуг із переробки сировини, а також інших робіт і послуг, що пов'язані з рухомим майном.

Отже, надання послуг з ремонту та технічного обслуговування суден, а також, по виконанню робіт з будування суден і плавучих конструкцій поза межами митної території України не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.

Місцем постачання послуг, перерахованих в пункті 186.3 статті 186 Кодексу, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або — у разі відсутності такого місця — місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать, зокрема: надання персоналу, у тому числі якщо персонал працює за місцем здійснення діяльності покупця (підпункт г).

Отже, враховуючи, що замовником послуг з надання персоналу є нерезидент, то місцем постачання зазначених послуг не є митна територія України, тому такі послуги не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.

Щодо необхідності реєстрації платником податку на додану вартість при виконанні вищезазначених робіт/послуг, які не є об’єктом оподаткування ПДВ, повідомляємо наступне.

Пунктом 181.1 статті 181 Кодексу визначено, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує              1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Згідно з розділами V та XX Кодексу до оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.

Отже, у розрахунку обсягу оподатковуваних операцій для визначення необхідності обов'язкової реєстрації особи платником ПДВ слід враховувати операції особи з постачання товарів/послуг, що оподатковуються за ставками 20, 7 та 0 відсотків, а також операції, що звільняються від оподаткування ПДВ. Операції, що не є об'єктом оподаткування ПДВ, не беруть участь в обрахунку суми, при досягненні якої в особи виникає обов'язок зареєструватися платником ПДВ.