ДПС Миколаївщини щодо механізму сплати податкового боргу та можливої відповідальності за ухилення від сплати податків

Діяльність державної податкової служби спрямована на забезпечення виконання всіма громадянами, підприємствами, організаціями встановленого Конституцією, Податковим кодексом України та іншими законами України обов'язку зі сплати податків і зборів.

Не дивлячись на сталу тенденцію до збільшення кількості платників, які усвідомлюють переваги добровільної сплати податків, на жаль, ще існує значна кількість платників, які займають позицію повного нерозуміння та намагаються уникнути від сплати податків.

Податковими органами до платників, які мають податковий борг застосовується система заходів стягнення, запроваджена Податковим кодексом України, постановою КМУ №1244 „Деякі питання реалізації статті 95 ПКУ”, наказами МФУ: №529 „Про затвердження Порядку призначення та звільнення податкових керуючих з визначенням його функцій та повноважень”, №586 „Про затвердження Порядку застосування податкової застави контролюючим органом”, №610 „Про затвердження Порядку направлення контролюючим органом податкових вимог платникам податків”, №518 „Про затвердження Порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платників податків, яке перебуває у податковій заставі”, №584 „Про затвердження Положення про проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі”, та інші.

Насамперед, формується податкова вимога та з дня вручення її боржнику розпочинається відлік 30-ти денного терміну, наданого платнику для самостійного погашення боргу.

Поряд з цим виникає податкова застава, а у разі відсутності у боржника наявного майна, або його вартість менша за суму податкового боргу, на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку накладається арешт на підставі рішення суду. Наявність податкової застави або арешту забороняє платнику податків здійснювати  переважну  більшість  господарських  операцій. 

У разі не сплати платником податкового боргу у визначений законодавством термін, контролюючий орган здійснює заходи щодо примусового стягнення такого боргу у судовому порядку шляхом списання коштів з розрахункових рахунків боржників, реалізації заставного майна, звернення стягнення на майно та кошти, належні боржникові від інших осіб (дебіторська заборгованість). До органу державної виконавчої служби направляється подання про внесення тимчасового обмеження керівника підприємства-боржника, або фізичної особи, що має податковий борг, у праві виїзду за межі України.

Крім цього, до боржника може бути застосований винятковий спосіб забезпечення виконання ним зобов’язань, визначених законодавством, а саме адміністративний арешт майна.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України до боржників застосовуються заходи фінансового характеру – на суми грошових зобов’язань, які не сплачені більше ніж 90 календарних днів нараховується пеня з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. А також нараховуються штрафні санкції, зокрема при затримці до 30 календарних днів сплати грошового зобов’язання нараховується штраф у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів – 20 відс. погашеної суми податкового боргу.

На підставі змін, внесених до Закону України від 08 липня 2010 року №2464 „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове страхування”, починаючи з жовтня 2013 року органи державної фіскальної служби здійснюють адміністрування єдиного внеску та забезпечують заходи з його погашення.

Зазначеним Законом №2464 визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати, повноваження контролюючого органу та відповідальність платника за своєчасне та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплату єдиного внеску.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону №2464 сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, є недоїмкою.

До платників, які не виконали обов’язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення. Зокрема, по такому платнику органом державної податкової служби, на підставі даних інформаційної системи, формується та надсилається вимога про сплату боргу (недоїмки), що перевищує 10 гривень.

У разі незгоди з сумою боргу (недоїмки), що визначена у вимозі, платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її шляхом оскарження в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги не сплатив зазначені у ній суми, не оскаржив її в адміністративному або судовому порядку, така вимога вважається узгодженою (набирає чинності).

Контролюючий орган протягом 10 робочих днів з дня набрання чинності вимоги про сплату недоїмки вносить її до Єдиного державного реєстру виконавчих документів та надсилає її в порядку, встановленому законом, до органу державної виконавчої служби.

З метою стягнення заборгованості з єдиного внеску органи державної виконавчої служби відповідно до Закону України „Про виконавче провадження” здійснюють заходи щодо арешту всього майна, яке за даними органів реєстрації належить боржнику (рухоме, та не рухоме майно, розрахункові рахунки в банківських установах, банківські картки, депозити, тощо).

До платників, які порушують норми законодавства про єдиний внесок, застосовуються штрафні санкції у розмірі 20 відс. від суми боргу, а також нараховується пеня з розрахунку 0,1 відс. від суми фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочки.