Братська ДПІ ГУ ДПС у Миколаївській області під час «гарячих ліній» роз’яснює основні аспекти одноразового добровільного декларування

10 вересня 2021 року у Братській ДПІ Головного управління ДПС у Миколаївській області відбувся сеанс телефонного зв'язку «гаряча лінія» на тему «Одноразове декларування: запитання – відповіді». На запитання громадян відповідала в.о. начальника Братської ДПІ Наталія Уржуховська.

1 питання: Коли набув чинності Закон про одноразове (спеціальне) декларування?

Відповідь: Закон України від 15 червня 2021 року № 1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» набув чинності 21 липня 2021 року.

2 питання: Що таке одноразове (спеціальне) добровільне декларування?

Відповідь: Одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

3 питання: Які терміни та порядок подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації?

Відповідь: Одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування. Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які є чи були платниками податків.

4 питання: Які активи не підпадають під одноразове (спеціальне) добровільне декларування?

Відповідь: Пунктом 10 підрозділу 9⁴ розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства. Зокрема, це:

активи (крім нерухомості та транспортних засобів), сумарна вартість яких не перевищує 400 тисяч гривень;

квартира/квартири – загальна площа якої/яких не перевищує сукупно до 120  кв. м;

будинок/будинки – загальна площа якої/яких не перевищує сукупно до 240 кв. м;

технічні споруди до 60 кв. м;

земельні ділянки – у межах норм безоплатної приватизації;

один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тисячі кубічних сантиметрів та/або середньоринковою вартістю понад 400 тисяч гривень, мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 кубічних сантиметрів, літака, гелікоптера, яхти, катера).

5 питання: Які ставки та терміни сплати збору одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Відповідь: Збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування – це одноразовий обов’язковий платіж, розмір якого самостійно розраховується декларантом з вартості належних йому активів з урахуванням ставок такого збору та відображається ним в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації. Передбачено наступні ставки збору:

5% – для валютних цінностей на рахунках у банках в Україні та прав грошової вимоги до резидентів України, а також для інших активів в Україні. В якості альтернативи платник податків може обрати ставку 6% із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

9% – для валютних цінностей на рахунках в іноземних банках або в іноземних фінансових установах та щодо права грошової вимоги до нерезидентів України, а також для інших активів за кордоном. В якості альтернативи можна обрати ставку 11,5% із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

2,5% – для номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової спецдекларації. В якості альтернативи платник податків може обрати ставку 3% із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Сплата збору, який декларанту потрібно розрахувати самостійно з вартості належних йому активів, здійснюється протягом 30 календарних днів після подання декларації.

Якщо декларант обирає сплату трьома рівними частинами, перший платіж потрібно внести протягом 30 днів з моменту подачі декларації, другий – до 1 листопада 2023 року, третій – до 1 листопада 2024 року. Фізична особа у разі сплати збору звільняється від відповідальності за порушення податкового і валютного законодавства.